Чи можуть відсотки перевищувати тіло кредиту

Як Банкрейт підготував матеріал

Позичальник оформляє мікрокредит на 5000 грн під 1% на день, пролонгує двічі — і через 90 днів виявляє, що нараховані проценти становлять 4500 грн. Після четвертої пролонгації відсотки перевищують тіло кредиту і продовжують зростати. Ситуація типова: за даними ринку, середній мікрокредит в Україні пролонгується 2-3 рази, і саме повторні продовження генерують основну переплату за кредитом.

Питання, чи можуть відсотки перевищувати тіло кредиту, регулюється кількома нормативними актами: граничною денною ставкою 1% (стаття 8 Закону про споживче кредитування), лімітами неустойки (стаття 21) та загальними принципами Цивільного кодексу. Відповідь неоднозначна — закон обмежує ставку, але не встановлює окремого кепу на загальну суму процентів відносно тіла.

У цій статті розібрано, в яких випадках відсотки перевищують тіло кредиту на практиці, що обмежує норма про «подвійне тіло кредиту», як самостійно розрахувати переплату та які інструменти захисту має позичальник за чинним законодавством.

Що каже закон про граничну процентну ставку

До грудня 2023 року в Україні не існувало законодавчого обмеження процентної ставки для небанківських кредиторів. МФО встановлювали денну відсоткову ставку 3-5%, і ситуація, коли відсотки перевищували тіло кредиту, ставала реальністю вже через 20-30 днів прострочення. Ринок потребував регулювання.

Закон №3498-IX від 22 листопада 2023 року вніс зміни до статті 8 Закону про споживче кредитування і запровадив поняття денної процентної ставки (ДПС). Формула розрахунку: ДПС дорівнює загальним витратам за кредитом, поділеним на загальний розмір кредиту та на строк у днях, помноженим на 100%. Частина 5 статті 8 прямо встановлює: максимальний розмір ДПС не може перевищувати 1%.

Впровадження відбувалось поетапно. Перехідний період тривав 240 днів з моменту набрання чинності закону. Навіть при фінальному ліміті 1% на день відсотки можуть перевищити тіло кредиту вже через 100 днів користування — це математичний факт, який закон не забороняє.

Як ДПС враховує всі витрати позичальника

Денна процентна ставка — це не тільки номінальні відсотки. Формула ДПС включає загальні витрати за споживчим кредитом: комісії за видачу, обслуговування рахунку, страхові платежі та інші збори, які кредитор визначає як обов’язкові. Якщо МФО декларує ставку 0,9% на день, але додає одноразову комісію 5% від суми, фактична ДПС для кредиту на 30 днів становитиме приблизно 1,07% — що перевищує законодавчий ліміт.

НБУ як фінансовий регулятор контролює дотримання граничної ставки. За порушення передбачені заходи впливу — від письмового попередження до анулювання ліцензії. За три роки ринок покинуло понад 690 небанківських фінансових установ, частина — через невідповідність новим вимогам до кредитування.

Гранична ставка 1% на день означає теоретичний максимум 365% річних від тіла кредиту. Для порівняння: банківські споживчі кредити мають ставку 18-36% річних, кредитні картки — до 48%. Різниця в десятки разів пояснює, чому питання про перевищення відсотків над тілом актуальне саме для мікрокредитів у МФО. Банківський позичальник з кредитом під 24% річних (0,066% на день) може не турбуватися — при такій ставці проценти зрівняються з тілом лише через 4 роки безперервного прострочення.

Коли відсотки перевищують тіло кредиту

Арифметика нарахування відсотків прозора: при ДПС 1% щодня нараховується 1% від суми позики. Через 100 днів сума відсотків дорівнює тілу кредиту, а починаючи зі 101-го дня — відсотки перевищують тіло кредиту і продовжують зростати. За 180 днів переплата становить 180% від суми, за рік — 365%.

На практиці відсотки перевищують тіло кредиту в трьох типових сценаріях. Перший — пролонгація кредиту. Кожне продовження на 30 днів додає 30% від тіла. Три пролонгації плюс початковий термін дають 120 днів і 6000 грн відсотків на 5000 грн тіла. Другий — прострочена заборгованість без погашення, коли позичальник ігнорує графік платежів і борг зростає щодня. Третій — комбінація: кілька пролонгацій, потім повна зупинка платежів.

Приклад: кредит 5000 грн з пролонгаціями

Розглянемо конкретний сценарій. Позичальник оформляє кредит 5000 грн на 30 днів під 1% на день. За перший строк нараховується 1500 грн відсотків, загальна сума до повернення — 6500 грн. Якщо коштів на повне погашення немає, позичальник пролонгує кредит, сплативши лише відсотки за попередній період. Тіло залишається незмінним — 5000 грн.

Після першої пролонгації починається другий 30-денний цикл: ще 1500 грн відсотків. Після другої — третій цикл і ще 1500 грн. На 91-й день (три повні цикли) позичальник уже сплатив 4500 грн тільки у вигляді відсотків, а тіло кредиту не зменшилося. Четверта пролонгація доводить загальну переплату до 6000 грн — відсотки перевищують тіло кредиту на 20%. При цьому борг залишається: позичальник усе ще мусить повернути 5000 грн тіла.

Закон №3498-IX обмежив можливість автоматичних пролонгацій: кредитор не має права в односторонньому порядку продовжувати строк кредиту. Проте позичальник може добровільно ініціювати продовження, і відсотки продовжують нараховуватися за кожен додатковий день. Добровільна пролонгація — основний механізм, через який загальна переплата за кредитом зростає до критичних значень.

Діаграма показує динаміку нарахування: зелені стовпці — періоди, коли відсотки не перевищують тіло, жовтий — момент рівності (100 днів), червоні — коли відсотки перевищують тіло кредиту. Через 180 днів переплата становить 9000 грн на кредит 5000 грн, через рік — 18250 грн. Жодна окрема норма закону не обмежує цю суму кепом відносно тіла.

До введення граничної ставки ситуація була значно гіршою. При ДПС 3% переплата перевищувала тіло кредиту вже через 33 дні. За 90 днів прострочення позичальник мав повернути 270% тіла тільки у вигляді відсотків — без урахування штрафів і пені. Реформа 2024 року зменшила швидкість нарахування втричі, але не усунула саму можливість перевищення.

Окремий ризик — прострочення з одночасним нарахуванням процентів і штрафних санкцій. За кредитним договором при простроченні можуть нараховуватися: проценти за користування (до 1% на день), пеня за порушення графіка (обмежена статтею 21) та 3% річних плюс інфляційні втрати за статтею 625 Цивільного кодексу. Всі ці суми додаються паралельно, і загальний борг може зрости в 2-3 рази за перший рік. Для позичальника це означає, що навіть невеликий мікрокредит здатний перетворитися на суттєвий борг, якщо вчасно не вжити заходів — звернутися за реструктуризацією або погасити хоча б частину тіла.

Подвійне тіло — що насправді обмежує ця норма

Термін «подвійне тіло кредиту» — один з найпоширеніших у контексті мікрокредитів, але його часто тлумачать помилково. Позичальники вважають, що закон забороняє ситуацію, коли відсотки перевищують тіло кредиту. Насправді стаття 21 частина 3 Закону №1734-VIII (додана Законом №891-IX від 15 вересня 2020 року) обмежує виключно неустойку — штрафи та пеню за порушення зобов’язань позичальника.

Для кредитів, де загальний розмір не перевищує однієї мінімальної заробітної плати (8647 грн у 2026 році), сукупна неустойка не може бути більшою за подвійну суму кредиту. Для кредитів понад одну мінзарплату діє інше обмеження — не більше 50% тіла (стаття 21 частина 2). Додатково: кредитор не може нараховувати одночасно штраф і пеню за одне порушення — тільки щось одне (частина 4 статті 21).

Принциповий момент: проценти за користування кредитом — це не неустойка. Проценти — плата за фінансову послугу (надання коштів у тимчасове користування), а неустойка — санкція за порушення кредитного договору (прострочення платежу). Тому навіть при кредиті на 3000 грн відсотки можуть перевищувати тіло кредиту без порушення норми про «подвійне тіло», якщо нарахування відсотків відбувається в межах граничної ДПС.

Судова практика щодо надмірних процентів

Позиція Верховного Суду частково компенсує законодавчу прогалину щодо необмежених процентів. Суди мають право зменшити надмірні проценти на підставі статті 3 Цивільного кодексу України (засади справедливості, добросовісності та розумності). На практиці суди нерідко зменшують суму стягнення, якщо кредитор подає позов через значний час після прострочення, а нараховані проценти багаторазово перевищують тіло.

Типова ситуація в суді: МФО надала мікрокредит 3000 грн на 15 днів, позичальник не повернув вчасно, МФО звернулася до суду через 2 роки з вимогою стягнути 3000 грн тіла та 21900 грн процентів (730 днів × 1% × 3000 грн). Суд задовольняє позов частково — стягує тіло та зменшує проценти до суми, яку визнає справедливою. Стаття 551 ЦКУ надає суду дискреційні повноваження зменшити неустойку, а судова практика поширює цю логіку і на проценти, які є очевидно непропорційними до суми кредиту.

Загальна вартість кредиту — що входить у переплату

Стаття 1 Закону про споживче кредитування визначає загальну вартість кредиту як суму тіла та всіх витрат позичальника: відсотків за користування, комісій за видачу та обслуговування, страхових платежів, зборів за оформлення. Саме ця сума відображає реальну ціну позики — і вона може суттєво перевищувати тіло кредиту навіть при короткому строку.

Реальна річна процентна ставка (РРПС) — показник, який враховує всі витрати і дозволяє порівнювати кредитні пропозиції між собою. РРПС мікрокредиту під 1% на день без комісій становить 365%. Якщо МФО додає комісію за видачу 2% та комісію за обслуговування 1%, РРПС зростає до 400-450%. Кредитор зобов’язаний розкрити РРПС до підписання кредитного договору — це вимога статті 12 Закону про споживче кредитування.

Штрафи та пеня за прострочення не входять до загальної вартості кредиту — вони нараховуються окремо за факт порушення. Тому «подвійне тіло» (ліміт неустойки) та загальна вартість кредиту — це різні правові категорії з різними механізмами обмеження.

Порівняння двох кредитів з різною структурою витрат

Кредит А: 5000 грн під 0,01% на день (перший кредит під 0,01%), строк 30 днів. Проценти: 15 грн. Комісія за видачу: 0 грн. Загальна вартість: 5015 грн. Відсотки не перевищують тіло — переплата мінімальна. Кредит Б: 5000 грн під 0,99% на день, строк 30 днів, комісія за обслуговування 1%. Проценти: 1485 грн. Комісія: 50 грн. Загальна вартість: 6535 грн. Різниця між двома пропозиціями — 1520 грн за один місяць на ту саму суму.

Саме тому порівняння кредитних пропозицій за РРПС, а не за рекламною ставкою — ключовий інструмент захисту від переплати. Кредит «під 0,01%» не генерує ситуації, коли відсотки перевищують тіло кредиту, навіть при кількох пролонгаціях. Кредит під 1% — генерує цю ситуацію вже через 100 днів.

Діаграма демонструє структуру витрат при кредиті 5000 грн з трьома пролонгаціями по 30 днів. Загальна переплата за чотири періоди — 6000 грн. Відсотки перевищують тіло кредиту на 1000 грн, і позичальник повертає 11000 грн замість 5000 грн. Формально жодне обмеження не порушено: ДПС дорівнює 1%, штрафів немає.

Як розрахувати переплату за кредитом

Перед оформленням позики доцільно самостійно перевірити, чи перевищать відсотки тіло кредиту при різних сценаріях користування. Розрахунок складається з чотирьох кроків і не потребує спеціальних знань.

Для швидкого порівняння пропозицій використовуйте РРПС, а не номінальну ставку. Два кредити з однаковою ДПС можуть мати різну РРПС через різні комісії. Менша РРПС означає меншу загальну переплату за кредитом. Порівняти умови різних кредиторів можна на сторінці актуальних кредитних пропозицій.

Як захистити себе від переплати

Ситуація, коли відсотки перевищують тіло кредиту, найчастіше виникає не через високу ставку, а через тривалість користування коштами. Позичальник, який повертає мікрокредит вчасно за 30 днів, переплачує 30% тіла. Позичальник з трьома пролонгаціями — вже 120%. Ключ до контролю переплати — мінімізація строку.

Окрема стратегія — розглянути альтернативи мікрокредиту. Якщо потрібна невелика сума на короткий строк, банківська кредитна картка з пільговим періодом (до 55 днів без процентів) обійдеться значно дешевше. Розстрочка в магазині — ще один варіант, де переплата зазвичай дорівнює нулю. Мікрокредит доцільний лише тоді, коли інші інструменти недоступні — і лише з чітким планом повернення в перший строк.

Якщо відсотки вже перевищили тіло кредиту, зверніться до кредитора для реструктуризації — це ефективніше, ніж ігнорувати заборгованість. Детальний аналіз наслідків несплати, включно зі строками давності та судовою практикою, представлено у статті про наслідки неповернення кредиту.

Поширені запитання